Політика - боротьба кількох груп (людей) за розпрорядження спільним ресурсом.

Гра Політика 2017

"Трьохпартійна система і двопалатний парламент"

Азбука устрою влади і політичної дійсності в Україні

Сутність розподілу трьох гілок влади, як його кілька століть тому визначив Монтеск’є, полягає у тому, щоб:

· одна гілка влади (Парламент) встановлювала правила (закони), але не могла сама використовувати ці правила (не брала участі в управлінні країною). Вірніше, її участь в управлінні країною зводиться виключно до прийняття законів;

· друга гілка влади (Виконавча влада – Президенти чи Прем’єр міністр), здійснювала управління згідно з установленими НЕ нею правилами-законами.

· третя гілка влади (Судова) – карала/милувала тих, хто порушував встановлені закони. Вона ж розсуджує непорозуміння між законодавчою і виконавчою гілкою влади.

Це «теорія». А як влаштована і здійснюється влада в Україні? Своє бачення ми представили на схемі. У лівій частині схеми відображений варіант «де юре», («як книжка пише»), тобто за Конституцією. У правій – «де факто», як здійснюється політика і влада «насправді».

/Files/images/potochn_shemi/16-17/Політика.jpg

Почнемо з «де юре». Верховна Рада (ВР) і приймає закони, і … формує Уряд, який згідно з цими законами управляє країною. Тобто одна гілка влади є і законодавчою, і виконавчою»! Перший підводний камінь – конфлікт інтересів 1, закладений у самій конституції. Це правова тупість чи негідництво на чиюсь користь? Наша відповідь – і те, і те, але все ж із значною перевагою негідницва над тупістю. З чим це пов’язане – висловимося дещо нижче.

Сформований Радою Уряд здійснює галузеве (міністерства) управління і впливає на територіальне (області, райони, і тепер ще й громади). І тут конфлікт інтересів 2 аконодавчо-виконавчої з… виконавчою, тобто президентською і місцевим самоврядуванням.

Всенародно обраний Президент відповідає за безпеку держави, адмініструє території і є «гарантом Конституції». Що значить бути гарантом Конституції?

Судова гілка влади формується першими двома, тому, їм і підконтрольна. І ми стверджуємо, що контроль над суддями у влади тим більший, чим більшу зарплатню вони отримують. Конфлікт інтересів 3.

Ще існує господарство країни, потенціал якого постійно занепадає, не дивлячись на приватизацію, яка за задумом (приватний менеджмент ефективніший!?) мала б збільшувати його.

Політично активне населення час від часу бере участь у виборах. Саме населення, як і господарство, животіє і зменшується.

Чому так відбувається?

В Україні під патронатом Президента Кучми на 2000 рік сформувалася четверта гілка влади – олігархат. Деякі з найбільш одіозніших вказані на схемі. Кожен поважаючий себе олігарх має Фінансово-господарську групу (ФПГ) яка в себе включає:

· господарські активи (підриємства), прибутки яких часкоово виводяться в офшор, а частково вкладаються у свій банк.

· фінансові інститути (банки, страхові компанії, фінансові компанії, фонди…), завдання яких – виведення коштів в офшори, чи альтернативна форма розкрадання – вкладання в свої (читай підставні) компанії.

· юридичну службу, для правового захисту своїх нтересів, правового забезпечення рейдерських захватів чужого майна тощо.

· засоби масової інформації, що призначені для зомбування населення, тобто формування потрібної олігарху і його ФПГ громадської думки;

· приватну армію, до якої входять охоронні компанії, наймито-злочинізовані формування типу «тітушки», пригодована місцева поліція… Завдання цього підрозділу – охорона своїх активів і силове рейдерське захоплення чужих.

· «Політична» партія, для лобіювання інтересів олігарха у всіх трьох гілках влади. У випадку, коли є необхідність захистити власну шкіру від можливих «наїздів» ще неконтрольованої влади, олігархи самі вступають до своїх партій, чи балотуються мажоритарно.

В Україні так багато партій тому, що майже кожна з них має за спиною свого ляльковода – олігарха. Саме тому, що партії декларують лише вдавані наміри, ми слово «політичні» беремо в лапки. Лідер партії – лялька в руках олігарха, якщо це не сам олігарх.

Фракції «політичних» партій в Парламенті поповнюються за рахунок мажоритарників, чи, при потребі, скуповуються голоси цілих партій. Аналогічно і з посадою Президента. Ми обираємо або між ставлеників олігархів, або самих олігархів.

Олігархат обплутав нас як спрут. Зміна президентської форми правління на парламентсько-президентську пов’язана з тим, щоб обмежити можливих норовистих президентів впливати на олігархів.

До цього ще слід додати зовнішній плив на Україну Росії і Заходу. Росія впливає через завербованих ще за царя Гороха (СРСР) посадовців (люстрацію ми так і не провели!) і через частину олігархів, за рахунок компромату кримінального характеру на останніх.

Захід теж має два основні важелі впливу. Один – кредитування: я тебе фінансую, я тебе і танцюватиму. Другий – контроль рахунків і майна можновладців та олігархів.

Як би там не було, але політика (у широкому розумінні - це боротьба кількох суб’єктів за владу над одним і тим же ресурсом, в умовах коли жоден з суб’єктів не може знищити інших) в Україні здійснюється переважно у міжолігархічній гризні, і, в меншій мірі, за рахунок зовнішніх впливів. Для пояснення перефразуємо поета: «Якби ми жили так як треба, то й сила би була своя».

Політика у Україні – Перманента зміна впливу окремих олігархів на владу. Народу у цій політиці немає й близько. Час від часу ми отримуємо не цілком втішні подарунки історії, як у 2004 та 2014 роках, але, на жаль не використовуємо їх.

Олігархат як система влади має два пояснення. Згідно з Олександром Зінов’євим якщо руйнується суспільний лад, на його місці з’явиться суспільний лад максимально подібний до попереднього, але з на порядок нижчим рівнем оргнізації. Той же Зінов’єв тлумачить глобалізацію як трансформацію держав і суспільств у наддержаву і надсуспільство. Першим на цей шлях став Радянський Союз – двійник Російської імперії. Були де-юре державні органи влади (виконкоми, міністерства, уряд, парламент), але влада де-факто перебувала у комуністичній партії, яка панувала над цими легітимними органами влади. За таким принципом сьогодні будується світова глобалізація. За таким принципом влаштований і спадкоємець компартії – українськи олігархат. Як і компартія, він паразитує на державі і народі.

Як вийти з цього зачарованого кола? Схоже що цілісне хоча б однобоке бачення у середині країни відсутнє. Поки воно з’явиться, лишається іти навмання окремими кроками.

1. Постійна непокора владі. Показовим тут стане реалізація чи зрив блокади торгівлі на крові. Торгувати з окупантами - гірш, ніж пиячити з сусідом, який спить з вашою дружиною чи ґвалтує ваших дітей і ви про це знаєте. Зате він платить за ЖЛГ, є шоколад…

2. Закон про мову, принаймні 5670.

3. Значне полегшення умов ведення малого і середнього бізнесу.

4. Закон про ЗМІ, які не мали б бути непрофільними активами їх власників.

5. Закон про чотири партії: консервативна, ліберальна, соціальна. І не більше.

… І пам’ятаймо – нова форма буде максимально подібна до існуючої, але ми мусимо з нею боротися.


Гра Політика 2015

"Ситуація в Україні і світі"

Шановні колеги, пропонуємо вашій увазі робочий варіант оргпроекту гри Політика. Орієнтовний час гри - кінець лютого - початок березня.

Оргпроект гри Політика “Ситуація в Україні та світі”

Мета гри: Провести імітацію внутрішньої і зовнішньої економічно-політичної ситуації в Україні.

Завдання:

1. Створити 10 ігрових груп, з врахуванням власних побажань учнів та їх інтелектуального потенціалу.

2. Провести консультації учасників за темами груп. Як засіб підготовки до гри використати турнір диспутів.

3. На грі провести ситуаційний аналіз і аналіз ситуації, що склалася в Україні.

4. На остові аналітики спроектувати можливий вихід України із стану війни і її устрій на 10-20 років вперед, коли покоління нинішніх учнів має стати основною діючою силою.

Устрій сесії

В імітаційній грі “Ситуація в Україні та світі: проектуємо мир” беруть участь чотири типи груп, які представляють такі позиції: внутрішньо українські (Майдан, Народ, Влада, ДНР-ЛНР); зовнішні країни (США, ЄС, Китай, Росія); Рада безпеки ООН; ЗМІ. Завдання «внутрішніх» груп зімітувати внутрішню політико-економічну ситуацію в Україні. «Зовнішніх» - відобразити глобальну ситуацію в світі і місце їх в Україні. Завдання групи РБ ООН на основі доповідей аналітичних груп, провести засідання ради безпеки ООН і прийняти резолюцію щодо подолання військового конфлікту в Україні. РБ ООН створюється попередньою за квотою – один представник від аналітичної групи. Завдання ЗМІ – висвітлити події гри на самій грі і в ліцейських інформаційних заcобах

/Files/images/potochn_foto/14-15/poltika/Cхема складу.JPG
Групи гри Політика

/Files/images/potochn_shemi/14-15/Списки груп.jpg

Етапи гри

1 Етап – аналітичний

1. Установка (цілі, завдання, склад учасників, етапи гри), розподіл учнів за державами.

2. Ситуативний аналіз. Учні в групах схематизують інтереси (політичні, економічні…) і ресурси (економічні, фінансові, військові) своєї теми і наміри щодо інших семи тематичних позицій груп. Кожна група має сказати/відобразити якою вона бачить Україну.

Наробки групи презентують на загальному засіданні.

3. Аналіз ситуації. Групи коректують своє бачення, з врахуванням бачень інших груп і теж показують його на загальному засіданні.

2 Етап – проектний

4. Проектні пропозиції. Групи пропонують власні варіанти припинення війни в Україні і майбутні горизонти України, як наслідки реалізації цих варіантів.

5. Формування кількох змішаних альтернативних проектних груп.

6. Оргпроекти майбутнього України. Учні у змішаних групах розробляють проекти Майбутнього України і проекти організації необхідних змін.

7. Рефлексія гри.

Заголовок
/Files/images/potochn_foto/14-15/poltika/регламент 26 лютого.JPG /Files/images/potochn_foto/14-15/poltika/Регламент 27 лютого.JPG
/Files/images/potochn_foto/14-15/poltika/Регламент 28 лютого.JPG /Files/images/potochn_foto/14-15/poltika/Порядок аналітики.JPG

Заготовки до тем

/Files/images/potochn_foto/14-15/poltika/Народ.JPG /Files/images/potochn_foto/14-15/poltika/Влада.JPG
/Files/images/potochn_foto/14-15/poltika/майдан.JPG /Files/images/potochn_foto/14-15/poltika/ДНР-ЛНР.JPG
/Files/images/potochn_foto/14-15/poltika/США.JPG /Files/images/potochn_foto/14-15/poltika/Росія.JPG
/Files/images/potochn_foto/14-15/poltika/ЄС.JPG /Files/images/potochn_foto/14-15/poltika/Китай.JPG

Гра "Політика" 2013


Рейтинг з гри

Більше світлин з гри

Тема гри: "Політика: імітація типів держав"

Мета гри – створити реальну політичну боротьбу між претендентами на лідерство в учнівському самоуправлінні ліцею.

Завдання гри:

1. Проводити ігрову міжгрупову та міжособистісну діяльність учнів на політично-адміністративному, соціально-економічному і культурному змісті сучасної України.

2. Ініціювати зіткнення кількох груп учнів (політичних партій), що мають різні погляди на майбутнє України, як типу держави: демократія, диктатура, монархія, республіка;

3. Результати ігрових дій відображати у індивідуальній (електроні особисті рахунки) та груповій (державній – бюджет) валюті;

4. Провести кілька тренувань-випробувань учнів на виявлення і формування управлінських здібностей, серед яких і «День самоуправління»

Продукти і результати

Оргпроект гри

05.03.13 День підготовки до гри «День самоуправління: «Ліцеєм керуємо ми!»

1. Проведення уроків (дві пари).

2. Тренінги з менеджменту.

13.03.13 Перший день гри – державотворення.

1. Особисте представлення організаторів систем управління. Формування політичних партій.

2. Належний устрій держави для України.

3. Належний устрій системи управління для України.

14.03.13 Другий день гри – соціально-економічна і культурно-політична діяльність.

1. Випробування організаційно-інформаційних можливостей системи управління «Вертикаль влади».

2. Імітація соціально-економічної діяльності держави («Нагодуй країну»).

3. Культурно-політична діяльність (передвиборчі шоу і вибори).

4. Рефлексія гри.

5. Аукціон.

Регламент підготовкиСхема складу гри Плолітика
Регламент гриРегламент гри

Тренінги «Князь», «Комунікаційний вітряк» («Вітряк спілкування»), «Вертикаль влади» («Персонал»), «Нагодуй країну» («Управління з будь-якого місця») запозичені у Таллінської школи менеджерів, із зміною опису ситуацій.

Процес гри

Хід гри

День підготовки до гри «День самоуправління: «Ліцеєм керуємо ми!»

05.03.13

Розклад уроків
ВчительПредметКлас проведення уроку
1 Гороховських Євген
Ткачов Андрій
Профільна економічна підготовка7
2Чередниченко Дарина
Василевська Анастсія
Англійська мова7
3Салій Богдан
Хьюз Саманта
Гурман Катерина
Хімія8
4Сивицька Ліля
Науменко Віткорія
Кругляк Яна
Біологія8

Усі учні з успіхом провели уроки!

Особливо відзначаємо Гроховських Євгена та Чередниченко Дарину, котрі проводили у роки з власних тем, що не входять у навчальну програму!

Учительська практика Чередниченко Дарини
/Files/images/potochn_foto/poltika_13/7 англійська учні.JPG/Files/images/potochn_foto/poltika_13/7 англійська вчителі.JPG

Крім уроків, які проводили учні старших класів у молодших класах, проводилися також і тренінги.

Тренінги
/Files/images/potochn_foto/poltika_13/Тренінг Комунікація 1.JPGТренінг "Комунікаційний вітряк"/Files/images/potochn_foto/poltika_13/Тренінг Князь.JPGТренінг "Князь"

Як показав тренінг "Комунікаційний вітряк", на звання найвпливовішого учня паралелі 10-х класів претендує Владислав Бойко, а конкурують з ним Боровик Євген та Бойко Владислав.

Кращою у тренінгу "Візитка" визнана Нікіфорова Маргарита.

/Files/images/potochn_foto/poltika_13/Візитка Михайла Малакова.JPGВипробування Михайла Малакова

У парному тренінгу "Реклама" кращими експерти визнали дві пари:

  • Лагерна Олександра та Цимбаліст Олена;
  • Бойко Владислав та Єфремов Олексій

Окрема подяка експертам - співробітникам Університету економіки та права "Крок":

  • Чабалі Костянтину Григоровичу - директор Департаменту зв’язків з громадськістю;
  • Вербицькій Олені Валеріївні і Лісовській Вікторії Валеріїні - керівники проектів та програм Департаменту розвитку

Перший день гри - державотворення

18.03.13

Гра розпочалася з презентаційних виступів лідерів систем управління.

/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200018.JPGДиктаторські амбіції Салія Богдана/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1190996.JPGМонарша мудрість Нігруци Олександра
/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1190987.JPGРеспубліканські традиції Тели Джонатана та Ка-зарова Олексія/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1190932.JPGДемократичні ініціативи Боровика Євгена

Каменем зіткнення стала Республіка яка, з точки зору Бровика Євгена вийшла за межі типології трьох інших систем управління, оскільки останні (диктатура, демократія та монархія) – політичні режими, а перша – форма правління. Це питання «підвішене» на рефлексію гри.

За спільною оцінкою самих виступаючих і журі складений рейтинг виступів:

    1. Нігруца Олександр (монархія) – 1 місце;
    2. Бровик Євген (демократія) та Салій Богдан (диктатура) – 2-3 місця;
    3. Тела Джонатан – 4 місце;

/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200057.JPG

Учні ж самостійно розподілилися таким чином:

    1. Диктатура – 34 учні;
    2. Демократія – 12 учнів;
    3. Монархія – 10 учнів;
    4. Республіка – 8 учнів.

Як бачимо, якість виступу не дуже вплинула на вибір учнів, що говорить про те, що вибір здійснювався по особі, а не її декларованій політично-державній орієнтації

Такий розподіл не дав можливості республіканцям мати власну групу підтримки. Інші ж групи на наступному етапі отримали «накази» від майбутніх виборців. Демократія і Монархія частково погодилися з вимогами-проханням народу, а диктатура усі пропозиції зухвало відкинула. На подив, орієнтований на Диктатуру народ покірливо прийняв і залишився вірний своєму попередньому вибору.

Прибічник Диктатури Салата ЯрославПрибічник Диктатури Салата ЯрославПрибічник Диктатури Салата Ярослав«Чолобитна» Монарху від Пекача Едуарда

Прибічник Диктатури Салата ЯрославУчні-демократи Катерини Макарова та Чорненька

Останній етап державотворення – розробка устрою системи управління (основні групи) і створення атрибутів держави: прапор, герб, гімн чи гасло (групи підтримки).

Основні групи, за винятком Республіканців, надили устрої своїх систем управління, не виходячи за загальноприйняті стереотипи уявлень про устрій відповідних типів держав. Республіканці ж запропонували проект, котрий уміщував у собі як конструктивні елементи окремих країн, так і реалії України.

/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200053.JPGПеревага Диктатури Салія Богдана над Демократією/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200082.JPGДемократія – влада народу
/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1190995.JPGМонархісти люблять свого монарха/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200077.JPGРеспубліканський консулат від Тели Джона-тана

На консультації О.П. Зінченком групам була запропонована для заповнення порівняльна таблиця типів систем управління, а саме:

  • Як попадають у владу;
  • На чому тримається влада;
  • Які цілі і завдання вирішує влада;
  • Коли і де її можна застосуватиОшибка! Недопустимый объект гиперссылки.

На жаль, ми не отримали чітких варіантів від груп.

Закінчився ж день пропозицією варіантів символів держав.

/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200093.JPGАтрибути Демократії/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200096.JPGГерб Монархії
/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200100.JPGПрапор і герб… … /Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200109.JPG… а також гімн Диктатурі.

Другий день гри – мистецтво державного управління

19.03.13

На жаль, перше випробування - перевірку ефективності діяльності вертикалі влади не витримала жодна з утворених країн. Ми вбачаємо у цьому такі причини:

  • Учні не мають технік запам’ятовування (не заучування!) інформації на організацію інших, що включає у себе лише кілька пунктів (4 пункти);
  • Учні середньої ланки (не відповідають за ціле і не виконують інструкції, а лише передають її) не дуже напружуються (проблема командності!). Особливо це стосується «яскравих особистостей»;
  • Інформація учнями сприймається не на розуміння її виконання, а на запам’ятовування і відтворення – переказ.
/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200112.JPGФормування вертикалей влади/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200121.JPGПроцес передачі розпоряджень
/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200124.JPG… процес пішов…/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200150.JPGВиконання розпорядження

За свідченням експертів, що були закріплені за кожною вертикаллю влади, усі керівники груп точно зрозуміли і передавали завдання, але лише один з них (Нігруца Олександр!) зміг точно передати завдання. Але вже на другому етапі «телефон» й цієї вертикалі «зіпсувався»

Завдання з соціально-економічної діяльності держав, що полягало у прогодуванні громадян, повністю виконали дві держави (Монархія і Демократія). Одна (Диктатура) – частково, можливо через велику чисельність «населення» - 34 учні). Одна (Республіка) не виконала.

Для виконання завдання держави повинні були:

  • отримати кредит у державі організаторів, який вираховувався як різниця між ВВП країни (бюджет + особисті рахунки громадян) і потребами у коштах для приготування відповідної кількості порцій їжі;
  • ліцензувати підприємців і надати їм кредити для закупівлі у державі організаторів продуктів і обладнання для приготування їжі;
  • підприємцям приготувати їжу і продати її своїм громадянам чи громадянам інших країн;
  • ситим громадянам отримати у державі організаторів премії за здоровий спосіб життя (премія у кілька разів перевищує фіксовану вартість продуктів і їх приготування);
  • митниці зняти до бюджету митний збір;
  • податковій службі – зібрати податки;
  • здати бюджет країни і особисті рахунки громадян державі організаторів;
  • повернути кредит державі організаторів

Оформити документацію змогла лише Монархія і то без податків і митних зборів.

Показовим є те, що з існуючих двох варіантів їжі – для бідних і для багатих, Монархія скористалася їжею для багатих, Диктатура – їжею для бідних, а Демократія для свого лідера і найближчого оточення використала їжу для багатих, а «народ» нагодувала їжею для бідних!

Величина ВВП держав після соціально-економічної діяльності:

1. Диктатура – 3502 навчальні одиниці;

2. Демократія – 2871 н.о.;

3. Монархія – 2792 н.о.;

4. Республіка – 94 н.о.

Перед виборами пройшли агітаційні концерти. Із різноманітного репертуару групи змогли підготували лише чорний піар (пародії) на інші типи держав.

Не змогла підготувати пародію лише найбільша за населенням країна – Диктатура. Прямий аналог з подіями історії минулого століття.

Рейтинг культурного життя держав, за рішенням журі:

Демократія – 1 місце;

Республіка – 2 місце;

Монархія – 3 місце;

Виступ демократів
/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200180.JPG/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200176.JPG
Етюд республіканців
/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200192.JPG/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200194.JPG
Виступають монархісти
/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200185.JPG/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200187.JPG

Заключний ігровий етап – передвиборчі дебати і вибори. Здавалося б результат передбачуваний ще з етапу формування груп підтримки. Виграти повинна Диктатура Салія Богдана, оскільки Богдан має найбільшу групу підтримки. Але сталося одне але… Боровик Євген запропонував своїм недавнім опонентам – Телі Джонатану, а згодом й Нігруці Олександру демократичний триумвіат проти Диктатури. Хлопці погодилися, про що повідомили безпосередньо на Дебатах. Слід зазначити, що Олександр і Джонатан з великою неохотою віддали пальму першості у новоствореному триумвіаті Євгену.

/Files/images/potochn_foto/poltika_13/Тренінг Комунікація 1.JPGПочаток дебатів/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200201.JPGДемократичний триумвіат
/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200218.JPGДиктатор задумався/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200219.JPGВиборець, Литвиненко Катерина

Вибори проводилися за кожного з чотирьох кандидатів окремо, а потім додавалися для «Об’єднаної коаліції».

1. Борових Євген (Демократія) – 19 голосів;

2. Салій Богдан (Диктатура) – 19 голосів;

3. Нігруца Олександр (Монархія) – 6 голосів;

4. Тела Джонатан (Республіка) – 2 голоси.

У підсумку з перевагою у 8 голосів (27 – 19) перемогла «Об’єднана коаліція». З чим ми її й вітаємо і сподіваємося на організацію ними життя ліцейського середовища і наступного року.

Закінчилася гра аукціоном, на якому за награні (зароблені під час гри) навчальні одиниці можна було придбати ліцейські: видання, періодику, атрибутику. Нагадуємо, що протягом гри кожен учасник на свій особистий рахунок отримував награтню (награну плату). Левову частину її склала премія за здоровій спосіб життя, тим учасникам, хто «поїв супу». У виграші виявилися ті, хто зміг поїсти суп для багатих. Вони й склали конкуренцію під час торгів.

Награні навчальні одиниці на наступну гру не переносяться!
/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200258.JPG«Крісті» КЛБ/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200251.JPGПридбано блокнот «Ранкова роса»
/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200261.JPGГоловний лот!/Files/images/potochn_foto/poltika_13/P1200272.JPGНові власники лотів

Підсумки гри

Загалом і мета гри (створення реальної політичної боротьби між претендентами на лідерство в учнівському самоуправлінні ліцею) і основні її завдання (див. ст. 1) виконані.

Разом з тим, виявлені й окремі недоробки як в організації гри, так і в самоорганізації учнів, а саме:

1. Не було схематизовано принципові устрої типів держав, що брали участь у грі; не отримані порівняльні таблиці систем управління типами держав, структура яких була введена протягом гри;

2. Чітко не розділені поняття, що напряму не були закладені у оргпроект грі, але виникли у її процесі – «політичний режим» і «форма правління»;

3. Непропорційно висока премія і дорога собівартість соціально-економічного етапу гри;

4. Окремі групи не змогли справитися з окремими етапами гри;

Етап і тренінг «Вертикаль влади» показав, що учням тяжко утримати і передати іншим на виконання кілька (4!) управлінські кроки.

Разом з тим, гра може бути відтворення для учнівської і студентської молоді Шевченківського району, міста Києва, України, як навчання соціально-політичному самовизначенню у дії.
Кiлькiсть переглядiв: 1

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.