/Files/images/gordst_setrifkovan/2_anna_furmanchuk_shishkina/HCF 2015.jpg

Анна Шишкіна (Фурманчук)

Рік випуску: 1998

Сертифікат першого ступеня "Управлінець" № 2

Робота: Директор представництва компанії GroundMeester в Україні

Рефлексія, приурочена 25-річчю ліцею

Березень 2016 року

Наш випуск був «першими ластівками» ЗУП (тоді казали – профкурс). Урок №1, який я тоді отримала: вступні іспити, навіть дуже добре організовані, ніколи не дають однозначного розуміння того, чи підходиш ти навчальному закладу, чи підходить навчальний заклад тобі. Ми зі Славою Шоптенко не пройшли в «першому турі», потрапивши в резерв. Приклавши цей результат до своєї бізнес-діяльності я зрозуміла: гарне враження від співбесіди з кандидатом, гарні результати тестування в кращому випадку тільки дають уявлення про те, чи зможеш ти працювати з цією людиною, чи ні. Але нічого не гарантують ні тобі, ні кандидату. Тому так важливо бути наполегливим у своїй меті: оцінка – завжди умовність, тож треба впевнено досягати «свого».

/Files/images/gordst_setrifkovan/2_anna_furmanchuk_shishkina/Photo KLB 8B class.jpg Урок №2: для справжнього розуміння деталей, важливо бачити картинку в цілому. Розуміння цілого неможливо без рефлексії, особливо, якщо мова йде про складні взаємозв’язки. Мабуть це вміння бачити схематично, узагальнено, швидко виділяти головне, бачити кінцевий результат, навіть якщо він ще не отриманий, – це головний здобуток, який викристалізувався завдяки ЗУП. Для мене стало несподіванкою, що таке вміння рідкість, навіть серед робітників інтелектуальної сфери. За оцінками однієї скандинавської компанії, яка спеціалізується на технологіях найму, «правильних» людей, які розуміють що є результатом складної діяльності, не більше 5-6%. Впевнена, що завдяки ЗУП серед випускників КЛБ таких людей в рази більше.

Урок №3: поки дають, бери все, що «лізе» і чого хочеться. Одразу «перетравлюй» (споживай, бери корисне, відкидай зайве), бо до всього, що було залишене «на потім», руки не дійдуть ніколи: до книжок, навичок, вмінь, знань і, навіть, людей.

Але окрім уроків, є ще враження. Незабутнє 1 вересня в спортивному костюмі, коли ми їхали на сесію «в ліс». «Дорослі» дебати на 2-ій сесії, коли нас поділили на «управлінців» і «аналітиків» (було ще 2 групи, але «баталії» вели саме ці). Написання віршів гекзаметром для уроків літератури, які проводив Володимир Африканович. Презентація проектів у вересні 1995 року, коли Вія Володимирівна представила «Дракон» (здається, це єдиний із заявлених тоді проектів, який розквітнув швидко і прожив довго).

/Files/images/gordst_setrifkovan/2_anna_furmanchuk_shishkina/1.JPG Перші 2 роки навчання були феєричним калейдоскопом вражень. Наші сесії – це взагалі окрема тема. Адже за 2-3 дні ми виростали «на голову», і як це вдавалось Олександру Прокоповичу і команді, навіть зараз уявити важко. З підлітковою зверхністю я говорила своїм домашнім: «Нема чого розповідати, бо ви все одно не зрозумієте». Добре, що вони розуміли (не в деталях, а в цілому). Зараз спонтанно народилась літературна паралель: книга Vita Nostra подружжя Дяченків, в якому головна героїня потрапляє в дуже дивний навчальний заклад. Якщо відкинути фантастичну складову, освітній процес дуже схожий на ліцей перших 2-х років.

Нажаль, наступні 2 роки вже не дарували такої радості: чи то я звикла, чи то у ліцею вже не було такої свободи дій, адже саме тоді державні структури в галузі освіти почали затискати освітні експерименти в рамки, що з кожним роком стають все вужчими, чи то дещо змінився управлінський і педагогічний склад. Але попередні 2 роки настільки змінили моє уявлення про майбутнє, показали мені простір замість вектора, що мені вже не хотілось ані студентської вольниці, ані диплому. Ліцей встиг дати мені всі необхідні інструменти для дорослого життя. Подальша освіта в виші виявилась формальністю, бо саме КЛБ був моїм справжнім вишем. І, зрозуміло, не завдяки атестату і іспитам, а завдяки ЗУП (особисто Олександру Прокоповичу Зінченко та Юрію Миколайовичу Тепперу), «Дракону» і курсу акторської майстерності від Вії Володимирівни Клименко, чудовим педагогам Вірі Олексіївні Загребельній, Вікторії Іванівні Єременок, Стеллі Анатоліївні Кривошаповій, Фариду Захаровичу Степанову, - всіх і не перерахуєш. Бо саме ВЧИТЕЛЬ (ВИКЛАДАЧ, ВИХОВАТЕЛЬ, ПЕДАГОГ – синонімів багато) – є центральною постаттю освіти. А не навчальний план, навчальна програма, підручник. В КЛБ так було, сподіваюсь, буде і далі, і не тільки в ліцеї.

/Files/images/gordst_setrifkovan/2_anna_furmanchuk_shishkina/2.JPG Зараз я працюю в агробізнесі, розвиваючи нову компанію GrondMeester. Місія цього нового бізнесу – зробити професію фермера-овочевода престижним і перспективним видом бізнесу завдяки впровадженню нових технологій, в першу чергу з Нідерландів. На початку 2016-го ми почали завозити якісні субстрати для гідропоніки, а в найближчі 1-2 роки асортимент поповниться не тільки цікавими продуктами, а й дивовижними технологіями. Якими? Це секрет, адже ми тільки ведемо переговори із розробниками J.

Я є директором представництва материнської компанії, яка розпочала бізнес в Україні, але також планує виходити на ринки інших країн, в яких розвинене дрібне і середнє фермерство зі спеціалізацією на вирощуванні овочів, фруктів, ягід. Не секрет, що глобальний виклик 21-го століття – це харчова безпека і забезпечення зростаючої кількості населення продовольством. Україна – один із найперспективніших регіонів для рішення цієї задачі, але зараз спостерігається дуже однобокий розвиток тих галузей сільського господарства, які генерують валютну виручку «тут і зараз». Тільки-тільки серед інвесторів з’явився інтерес до проектів у тваринництві. Впевнена, що наступною галуззю, яка реалізує свій експортний потенціал, стане плодоовочівництво. Я дуже вірю в цей бізнес, і тому минулого року змінила сферу діяльності: з 2004 по 2016 рік я працювала в експо-бізнесі, зокрема 5 років була директором виставкової компанії S-TEAM. Я і досі «однією ногою» там, але вже в цьому році планую знайти собі достойну заміну.

Кiлькiсть переглядiв: 207

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.