/Files/images/gordst_setrifkovan/50_marya_zakorko/3.jpg

Марія Закорко

Рік випуску: 2008

Сертифікат другого ступеня "Менеджер" №019

Рефлексія, приурочена 25-річчю ліцею

Березень 2016 року

/Files/images/gordst_setrifkovan/50_marya_zakorko/P1010095.JPG Ліцей, так і напрошується - що в імені твоїм?

Думаю, в кожного знайдеться відповідь і в кожного вона буде різна. Це і акторська майстерність, з усіма її концертами, виставами, комічними моментами і досить таки важкою працею над собою, і навчально-наукова діяльність, з її МАНами, тижнями англійської чи математики, української мови, це і фізичне загартовування і випробування на стійкість - «Козацькі Герці», спортивне орієнтування іт.д. Мене було всюди іпотроху, але, мабуть, найбільше я все ж таки віддавала себе ПОУП.

/Files/images/gordst_setrifkovan/50_marya_zakorko/2.jpgНа мою думку, цю дисципліну варто було б запатентувати і поширити у міністерстві освіти з тим, щоб запровадити її як обов’язкову для всіх навчальних закладів, оскільки саме вона дає такі важливі знання як «виживання» у реальному світі чи здобуття будь-яких поставлених цілей. ПОУП – це свого роду симулятор майбутнього життя для управлінця, менеджера, керівника, організатора, та навіть для простого працівника, яких хоче бути професіоналом своєї справи. Машина, завдяки котрій стає можливим відчути себе на 10 років у майбутньому вже сьогодні. Важливо відточити майстерність, користуючись моментом, у кожній запропонованій сфері, або заснувати свою власну. Це і диспути, і безмежна кількість «публічних» виступів, ігри-симулятори – це обов’язково, не кажучи про те, що є можливість їх організувати, поєднати людей для однієї справи, випробувати механізм взаємодії, навчитися брати на себе відповідальність, комунікувати з абсолютно різними типами людей, навчитися подобатися всім, або не подобатися, але бути при цьому шановною особистістю зі своєю аргументованою точкою зору, в кінці кінців – не боятися самовиражатися і ніколи не здаватися, які б перешкоди не були на твоєму шляху.

/Files/images/gordst_setrifkovan/50_marya_zakorko/P1010063 (2).JPG Моя порада майбутньому поколінню випускників – будь губкою, Спанч Бобом, абсорбуй все, повірте, всі ці знання неодмінно знадобляться у майбутньому, випробовуйте симулятор якомога частіше, візьміть все можливе з нього, тренуйтеся кожен день, тоді ваша конкурентоспроможність на світовому ринку виживання займе найвищі позиції.

На сьогодні мені 25 років. Я отримала 2 вищі освіти, маю досвід навчання за кордоном по програмі за обміном студентами, до речі, це була навіть не моя спеціальність, але вміння брати все, що як я вважаю - належить мені, бажання перемоги допомогли мені навіть в цьому. Під час навчання на останньому курсі університету я вже працювала в будівельній компанії менеджером з продажу нерухомості, потім 2 роки я працювала у Москві, особистим помічником засновника і директора вокальної студії, пізніше PR-менеджером, до речі в компанії однієї з наших випускниць. І це теж вкрай важливо–база контактів, яку ти автоматично отримуєш, навчаючись в ліцеї, бо ми всі – це безперервний ланцюг заочно знайомих між собою людей, єдиний клан, який відкритий до взаємодопомоги, важливо – не боятися стукати в двері, і вам відкриють, неодмінно відкриють.

Зараз я проживаю в Чілі, працюю в архітектурному офісі, менеджером по роботі з клієнтами, не покидаю свою творчу діяльність, продовжую працювати сімейним фотографом і думаю над реалізацією своєї художньої виставки. Я відкрита до всього нового, я знаю – немає нічого неможливого, єдине що мене трохи засмучує – це швидкоплинність часу, але, якщо подивитися з іншого боку – це величезний стимул рухатися вперед і досягати мети швидше :)

/Files/images/gordst_setrifkovan/50_marya_zakorko/1.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.